Науковість та теорія у перекладознавстві [Scientificity and theory in Translation Studies]

Даніель Жиль
Вища школа перекладачів, Університет Париж III Нова Сорбонна
Переклад Олександр Кальниченко
Зміст

Як пояснюється у статті «Інституціалізація перекладознавства» (Institutionalization of Translation Studies), що міститься в цій енциклопедії, перекладознавство було започатковано університетськими науковцями, переважно з царини порівняльного літературознавства, а також викладачами усного та письмового перекладу, декотрі з яких не мали наукової освіти. Більшу частину свого теоретичного доробку («особисті теорії» – Gile 1990) вони розробили на основі власних спостережень та самоаналізу без систематичних емпіричних перевірок або систематичного залучення вже існуючих теоретичних праць. Деякі з їхніх безпосередніх наступників, незадоволені ситуацією, почали закликати до більш «наукової» роботи. Це особливо помітно було у сфері теорії усного перекладу (Interpreting Studies) (див. Gran & Dodds 1989), де вперше викликали інтерес когнітивні питання, а когнітивістика стала провідною опорною дисципліною в опрацьовуванні усного перекладу. У вивченні ж письмового перекладу перші дослідження процесу перекладання були проведені у середині 1980-х років за допомогою методу Протокол «Міркуй уголос» (Think Aloud Protocol (TAP)), запозиченого з когнітивної психології. З погляду епістемології, експериментальна парадигма, що переважає у когнітивістиці, таким чином, відшукала свій шлях до дисципліни з лінгвістичними та літературознавчими коренями. Незабаром стало зрозуміло, що існують великі відмінності у тому, як на вимоги до плодотворного дослідження дивляться науковці з різних академічних кіл, і в тому, як провадять наукові розвідки дослідники-самоуки з числа викладачів перекладу. Ще однією проблемою, з якою довелося зіткнутися перекладознавству, були сумніви та непевність щодо досліджень з боку перекладачів-практиків, а то й неприязнь, про що згадується у праці Ендрю Честермана та Емми Вагнер (Chesterman & Wagner 2002) (див. також Вплив теорії перекладу (Impact of translation theory)).

Full-text access to translations is restricted to subscribers. Log in to obtain additional credentials. For subscription information see Subscription & Price.

Література

Chesterman, Andrew
2008 “The status of interpretive hypotheses.” In Efforts and Models in Interpreting and Translation Research, Gyde Hansen, Andrew Chesterman & Heidrun Gerzymisch-Arbogast (eds), 49–61. Amsterdam: John Benjamins TSBGoogle Scholar
Chesterman, Andrew & Wagner, Emma
2002Can theory help translators? A Dialogue Between the Ivory Tower and the Wordface. Manchester: St. Jerome. TSBGoogle Scholar
Gile, Daniel
1990 “Scientific research vs. personal theories in the investigation of interpretation.” In Aspects of Applied and Experimental Research on Conference Interpretation, Laura Gran & Christopher Taylor (eds), 28–41. Udine: Campanotto Editore.Google Scholar
Gran, Laura & Dodds, John
(eds) 1989The Theoretical and Practical Aspects of Teaching Conference Interpretation. Udine: Campanotto Editore. TSBGoogle Scholar
Moser-Mercer, Barbara
1994 “Paradigms gained or the art of productive disagreement.” In Bridging the Gap. Empirical Research in Simultaneous Interpreting, Sylvie Lambert & Barbara Moser-Mercer (eds), 17–23. Amsterdam: John Benjamins TSB. DOI logoGoogle Scholar
Pöchhacker, Franz
2011 “Researching interpreting: Approaches to inquiry.” In Advances in Interpreting Research, Brenda Nicodemus & Laurie Swabey (eds), 5–25. Amsterdam: John Benjamins. DOI logo TSBGoogle Scholar
Schäffner, Christina
(ed.) 2004Translation Research and Interpreting Research. Traditions, Gaps and Synergies. Clevedon/Buffalo/Toronto: Multilingual Matters. TSBGoogle Scholar
Snow, C. P.
1990 “The two cultures.” Leonardo 23 (2–3): 169–173. DOI logoGoogle Scholar